Проаналізовані різні витоки лібертаріанського патерналізму – політичні, соціальні, культурні, досліджується сутність цього суспільного й соціального феномену. Лібертаріанський патерналізм має як позитивні, так і негативні риси, які актуалізуються сучасними планетарними викликами. Демократія і громадянські свободи опинились в лещатах викликів, на які своєрідно реагує як держава в цілому, так і приватний сектор економіки, зокрема. У цивілізованому світі гостро постала проблема соціального захисту населення, пересічною людиною драматично сприймається масований пресинг реклами, ЗМІ, певних структур, які зацікавлені в швидкому збуті своїх продуктів – матеріальних, духовних і соціальних. Лібертаріанський патерналізм вбачається авторами як можливий шлях узгодження цих питань, особливо з точки зору захисту соціальних прав й свобод громадян.

Вольтера в контексті філософії історії. Автори обґрунтовують визначальні впливи світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії. Доводяться можливості Вольтера поєднати принципи емпіричного та раціонального в процесі пізнання. Розглядається широка палітра дослідження філософом історико-філософського процесу від античності до Нового часу. Проводиться аналіз філософських концепцій

Етапи розвитку сущого від появи найпростіших об’єктів до формування вищих з відомих сьогодні матеріальних структур, які є носієм інтелекту на біологічний основі. Автор аргументує позицію, згідно з якою подальша еволюція, з великою імовірністю, буде відбуватись як перехід від інтелекту на органічних носіях – людського розуму – до штучного інтелекту на неорганічних засадах. Разом або окремо від людського розуму, штучний інтелект має змогу надати новий імпульс розвитку земної цивілізації, проникненню у далекий космос і освоєнню його безмежних можливостей.

Етапи розвитку сущого від появи найпростіших об’єктів до формування вищих з відомих сьогодні матеріальних структур, які є носієм інтелекту на біологічний основі. Автор аргументує позицію, згідно з якою подальша еволюція, з великою імовірністю, буде відбуватись як перехід від інтелекту на органічних носіях – людського розуму – до штучного інтелекту на неорганічних засадах. Разом або окремо від людського розуму, штучний інтелект має змогу надати новий імпульс розвитку земної цивілізації, проникненню у далекий космос і освоєнню його безмежних можливостей.